120 Гц роблять зображення помітно плавнішим, що критично для ігор та покращує комфорт у повсякденних завданнях, але для перегляду відео різниця не така важлива, а на смартфонах це скорочує час роботи. Нижче – детальний розбір, щоб ви зробили правильний вибір.
Частота оновлення екрана – це кількість разів, яку дисплей повністю перемальовує зображення за одну секунду. Вимірюється в герцах (Гц). Монітор 60 Гц оновлює картинку 60 разів на секунду, а екран 120 Гц – відповідно 120 разів на секунду, що забезпечує вдвічі плавніше зображення під час будь-якого руху.
Уявіть блокнот-фліпбук з намальованим чоловічком. Чим швидше гортаєте сторінки, тим плавніший рух. Аналогічно працює дисплей: вища частота оновлення забезпечує плавність зображення за будь-якого руху – від курсора миші до динамічних сцен в іграх. За даними RTings.com, різниця між 60 Гц і 120 Гц особливо помітна на великих екранах і при швидкому русі об’єктів у кадрі.
Сучасні пристрої пропонують діапазон від стандартних 60 Гц до просунутих 144, 240 і навіть 480 Гц у топових ігрових моніторах. Кожен ступінь дає свої переваги залежно від завдань. Для домашнього кінотеатру і 60 Гц цілком достатньо, а от для геймера чи людини, яка багато працює з динамічним контентом, різниця буде відчутною.
Частота оновлення екрана і частота кадрів відеоматеріалу – це різні речі. Телевізор із 120 Гц не перетворить фільм, знятий на 24 кадри на секунду, на щось принципово інше. Але він дасть змогу набагато краще відображати контент, який спочатку має високу частоту кадрів.
На практиці 120 Гц дає вдвічі більше кадрів за секунду, ніж 60 Гц. Це означає менше розмиття при русі, плавніше прокручування інтерфейсу та чіткіше зображення у швидких сценах. Різниця найбільш помітна в іграх, спортивних трансляціях і при роботі зі смартфоном.
На телевізорі з 60 Гц під час динамічних спортивних сцен або швидких ігрових моментів можна помітити характерне “змазування” зображення. Це не дефект телевізора, а просто фізичне обмеження: між двома кадрами проходить 16,7 мс, і об’єкт, що швидко рухається, встигає змістися. На 120 Гц цей проміжок скорочується до 8,3 мс, тому картинка виглядає чіткішою і природнішою.
У повсякденному використанні смартфона різниця теж відчувається. Прокручування стрічки соцмереж, перемикання між додатками, анімації в меню – все це на 120 Гц виглядає суттєво плавніше. Apple, Samsung і більшість виробників флагманів уже кілька років ставлять 120 Гц як стандарт для топових моделей саме через цю причину.
Для перегляду фільмів і серіалів у стандартному форматі (24-30 кадрів на секунду) різниця між 60 Гц і 120 Гц мінімальна. Тут важливіші якість панелі, рівень чорного і підтримка HDR. Але якщо ви дивитеся спортивні трансляції або контент у 60 fps і вище – 120 Гц телевізор покаже себе значно краще.
Інтерполяція кадрів – це технологія, при якій телевізор самостійно “домальовує” проміжні кадри між реальними, щоб підвищити плавність. Наприклад, із 24 fps вихідного відео телевізор створює додаткові кадри і відображає їх з частотою 60 або 120 Гц. Результат виглядає плавніше, але іноді неприродно.
Цю технологію виробники називають по-різному: Sony використовує назву Motionflow, Samsung – Auto Motion Plus, LG – TruMotion. Суть одна: процесор аналізує два сусідні кадри і генерує між ними новий, синтетичний. Саме це є причиною так званого “ефекту мильної опери” – коли кіно починає виглядати як дешевий серіал або пряма трансляція.
Більшість кінолюбителів вимикають інтерполяцію повністю або залишають на мінімальному рівні. Для спорту і відеоігор вона може бути корисною, але для художніх фільмів краще дивитися в оригінальній частоті кадрів. Якщо ви плануєте купувати телевізор і вам важлива якість кіно, зверніть увагу на наявність режиму “Filmmaker Mode” – він автоматично вимикає інтерполяцію та інші обробки зображення.
Телевізор із реальними 120 Гц і телевізор із 60 Гц плюс інтерполяцією – це принципово різні речі. Перший може отримувати і відображати нативний 120 fps контент (наприклад, з PlayStation 5 або Xbox Series X). Другий лише імітує плавність за рахунок штучних кадрів.
Для телевізора вибір між 60 Гц і 120 Гц залежить від сценарію використання. Якщо ви переважно дивитеся фільми та серіали – 60 Гц цілком достатньо. Якщо підключаєте ігрову консоль нового покоління або часто дивитеся спорт – 120 Гц буде помітною перевагою.
PlayStation 5 і Xbox Series X підтримують виведення до 120 fps у деяких іграх. Але реалізувати цей потенціал можна лише на телевізорі з реальними 120 Гц і підтримкою HDMI 2.1. Якщо у вас консоль нового покоління, а телевізор 60 Гц, ви просто не отримаєте частину того, за що заплатили. Детальніше про те, які роз’єми потрібні для повноцінного підключення, читайте в нашому матеріалі про роз’єми на телевізорі.
Спортивні трансляції теж виграють від 120 Гц. Футбол, баскетбол, хокей – там є швидкі переміщення, і на 60 Гц розмиття буває помітним. На 120 Гц картинка чіткіша, м’яч або шайба не “розмазуються” при русі.
Якщо ж ваш основний сценарій – Netflix, YouTube і звичайне ефірне телебачення, переплачувати за 120 Гц немає особливого сенсу. Краще вкласти різницю в якість панелі (OLED проти QLED, наприклад) або більшу діагональ. До речі, про те, яку діагональ телевізора вибрати для вашої кімнати, у нас є окремий детальний матеріал.
На смартфоні 120 Гц дають дуже відчутну різницю в повсякденному використанні. Прокручування, анімації, набір тексту – все виглядає плавніше і відчувається “живіше”. Основний мінус – підвищене споживання батареї, хоча сучасні чіпи з адаптивною частотою оновлення значно зменшили цю проблему.
На смартфоні ви взаємодієте з екраном руками, і плавність відгуку відчувається безпосередньо. Різниця між 60 Гц і 120 Гц тут суб’єктивно сприймається навіть гостріше, ніж на телевізорі. Після кількох днів із 120 Гц телефоном повернутися на 60 Гц буває некомфортно – інтерфейс починає здаватися “дерев’яним”.
Адаптивна частота оновлення (LTPO-дисплеї) вирішила проблему батареї: телефон сам знижує частоту до 1-10 Гц при перегляді статичного контенту і піднімає до 120 Гц при активному використанні. За вимірами GSMArena, різниця у витраті батареї між постійними 60 Гц і адаптивними 1-120 Гц може складати 10-15%, але в більшості сценаріїв вона мінімальна.
Для мобільних ігор 120 Гц також дає перевагу, хоча більшість ігор в App Store і Google Play оптимізовані під 60 fps. Топові тайтли типу Genshin Impact, Call of Duty Mobile та PUBG Mobile підтримують підвищену частоту кадрів і виглядають на 120 Гц значно краще.
Для офісної роботи і перегляду контенту 60 Гц монітор цілком достатній. Для ігор, особливо у жанрах шутерів і гонок, 120 Гц і вище дають реальну конкурентну перевагу: менше розмиття, швидша реакція на рух і загальний комфорт при тривалій роботі за екраном.
Для дизайнерів, монтажерів і всіх, хто працює з відео, 120 Гц монітор корисний тим, що дає змогу точніше оцінювати плавність анімації і руху в проектах. Робота з таймлайном у Premiere Pro або After Effects на 120 Гц виглядає інакше, ніж на 60 Гц.
Для кіберспортсменів і серйозних геймерів 120 Гц – це мінімум. Більшість змагальних гравців у шутерах використовують монітори на 144, 240 або навіть 360 Гц. За даними Nvidia, зниження латентності і підвищення частоти кадрів прямо корелює з точністю прицілювання і результатами в грі.
Якщо ви збираєте ігровий ПК або консольний сетап, варто заздалегідь продумати підключення периферії. Про те, як правильно підключити колонки до телевізора або монітора для повноцінного звуку, читайте в окремому матеріалі.
Крім стандартних 60 і 120 Гц, існують значення 90, 144, 165, 240, 360 і навіть 480 Гц. Кожне наступне значення дає менш відчутну різницю порівняно з попереднім, але для змагальних ігор навіть невеликий крок вгору може мати значення.
90 Гц – проміжний варіант, поширений у смартфонах середнього класу. Він помітно плавніший за 60 Гц і менш енергозатратний, ніж 120 Гц. Для більшості користувачів це хороший баланс.
144 Гц стало стандартом для ігрових моніторів середнього класу. Різниця між 120 і 144 Гц невелика, але відчутна при швидких рухах. 240 Гц і вище – це вже суто для змагальних гравців, де кожна мілісекунда має значення.
У телевізорах 144 Гц у 2025-2026 роках перетворилося на стандарт для OLED і Mini-LED середнього цінового сегмента. LG, Samsung, Hisense та TCL пропонують моделі з 144 Гц у лінійках від середнього до преміум-класу. А 165 Гц з’явилися у флагманських телевізорах 2025 року як новий максимум. На практиці різниця між 120 і 144 Гц на телевізорі непомітна без ПК-ігор із відповідним FPS.
Виробники телевізорів часто вказують у специфікаціях значення, які не відповідають реальній частоті оновлення панелі. Samsung використовує термін Motion Rate, LG – TruMotion Rate, і ці числа вдвічі або вчетверо перевищують справжню частоту. Телевізор з Motion Rate 120 насправді має панель 60 Гц.
Щоб не переплатити за маркетинг, дивіться на “native refresh rate” або “panel refresh rate” в незалежних оглядах. Якщо в характеристиках телевізора вказано Motion Rate 240 – ділите навпіл, реальна частота панелі 120 Гц. Якщо Motion Rate 120 – панель 60 Гц. Цей прийом виробники використовують роками, і далеко не всі покупці про це знають.
Ще один індикатор реальної підтримки 120 Гц – наявність порту HDMI 2.1. Якщо телевізор має лише HDMI 2.0, він фізично не може приймати сигнал 4K 120 fps. Порт HDMI 2.1 підтримує пропускну здатність до 48 Гбіт/с, чого достатньо для 4K при 120 Гц.
Порада експерта
“Покупці регулярно приходять з питанням “чому мій телевізор із 240 Гц не показує 120 кадрів з PlayStation”. Пояснюємо, що 240 – це маркетингове число, а реальна панель 60 Гц. Після цього зазвичай змінюють вибір.” – Андрій Коваленко, старший продавець-консультант Expert24
Variable Refresh Rate (VRR) – це технологія, при якій дисплей динамічно підлаштовує свою частоту оновлення під кількість кадрів, які видає відеокарта або консоль. Замість фіксованих 60 або 120 Гц екран працює на тій частоті, яку потребує контент у конкретний момент.
Без VRR при невідповідності частоти кадрів і частоти дисплея виникають screen tearing (розриви зображення) або stuttering (мікрозависання). VRR усуває обидві проблеми. NVIDIA називає свою реалізацію G-Sync, AMD – FreeSync. Обидві працюють за однаковим принципом, відмінності стосуються сертифікації та сумісності.
Для телевізорів VRR стала стандартом у моделях з HDMI 2.1. PlayStation 5 і Xbox Series X підтримують VRR через HDMI. Якщо ви граєте на консолі на телевізорі 120 Гц, саме VRR забезпечить плавну картинку навіть коли FPS “плаває” від 80 до 115 кадрів.
Для ПК-геймерів на моніторах G-Sync і FreeSync ще важливіші. У шутерах і гонках, де кадри “стрибають” залежно від сцени, VRR-монітор позбавляє від необхідності обирати між розривами або затримкою через V-Sync.
120 Гц не є універсальним покращенням. У кількох поширених сценаріях доплата за вищу частоту не дасть помітної різниці, а гроші можна витратити на характеристики, які реально вплинуть на якість зображення.
Більшість контенту на Netflix, YouTube та стрімінгових платформах йде у 24-30 fps. Телевізор з 60 Гц відтворює його без будь-яких втрат. Різниця з 120 Гц тут мінімальна, а часом і зовсім непомітна.
Офісна робота з текстами, таблицями, електронною поштою. За монітором 60 Гц можна працювати весь день без дискомфорту. 120 Гц зроблять прокручування трошки плавнішим, але ця різниця не виправдовує доплату, якщо ви не граєте.
Монітор 120 Гц безглуздий без відеокарти, здатної видавати відповідний FPS. Якщо ваш ПК у сучасних іграх видає 50-60 кадрів – ви бачитимете ту саму картинку, що й на 60 Гц дисплеї. Спочатку варто оновити відеокарту, а потім уже монітор.
Якщо основне використання телефону – це месенджери, дзвінки і навігація, 120 Гц не змінять досвід кардинально. Краще обрати модель з кращою камерою або більшим акумулятором.
Реальну частоту оновлення екрана можна перевірити через системні налаштування або за допомогою спеціалізованих онлайн-тестів. На Windows це займає 30 секунд, на смартфоні – ще менше.
“Параметри” → “Дисплей” → “Розширені параметри дисплея”. Там вказана поточна частота оновлення і список доступних значень. Якщо бачите лише 60 Гц і ваш монітор заявлений як 144 Гц – перевірте кабель. HDMI 2.0 не підтримує 4K вище 60 Гц, а для 1080p 144 Гц потрібен DisplayPort або HDMI 2.0.
На Android: “Налаштування” → “Дисплей” → “Плавність руху” або “Частота оновлення”. На деяких моделях опція схована в меню розробника. На iPhone з ProMotion (від iPhone 13 Pro та всі iPhone 17) адаптивна частота працює автоматично і не потребує ручного налаштування.
Онлайн-тест від Blur Busters (testufo.com) наочно показує різницю між доступними частотами. Відкрийте сторінку і побачите об’єкти, що рухаються з різною частотою оновлення. Це найшвидший спосіб перевірити, чи ваш дисплей дійсно працює на заявленій частоті.
Для більшості користувачів оптимальний стрибок – з 60 на 120 Гц. Це найпомітніший приріст плавності за розумну доплату. Вищі значення мають сенс лише для вузьких сценаріїв.
Телевізор для кіно і серіалів – 60 Гц вистачить. Вкладіть у якість панелі та HDR. Телевізор для ігор або спорту – тільки 120 Гц з HDMI 2.1 і VRR. Без цих двох опцій консоль нового покоління не розкриється повністю.
Смартфон – 120 Гц із адаптивною частотою (LTPO). У 2026 році ця технологія є практично у всіх моделях від середнього цінового сегмента і вище, включаючи базовий iPhone 17. Переплачувати окремо за неї вже не потрібно.
Монітор для роботи – 60 Гц достатньо, якщо не працюєте з відеомонтажем. Монітор для ігор – мінімум 144 Гц. Для змагальних шутерів розглядайте 240 Гц, але переконайтесь, що відеокарта витягне потрібний FPS.
Автор: Андрій Коваленко, senior-консультант EXPERT
